Головна » Статті » Статті

Маловідомі сторінки історичних відомостей про культурну спадщину Старосамбірського району

Зручний рельєф, благодатний клімат, дві великі ріки – Дністер та Сян, що поєднували собою Циркумпонтійську та Балтійську історико-культурні зони, – все це сприяло заселенню краю людьми з найдавніших часів. Але попри всю перспективність щодо археології, цей район є мало дослідженим   Власне тут з курганів і розпочалися більш чи менш фахові (як на той час) археологічні дослідження цієї території. У 1863 р. такий собі пан Праґловський з "інтересу” розкопав невеликий курган поблизу с. Комаровичі, де знайшов глиняні урни та рештки кремації [Demetrykiewicz, 1897, s. 116]. У 1886 р. було розкопано курган біля с. Библо, де виявлено поховання доби ранньої бронзи із кальцинованими кістками та двома кременями, яке було зруйноване впускним похованням середньовічного часу. Де знаходився курган – невідомо [Sulimirski, 1968, s. 140–141]. Розвідки та розкопки курганів в околицях сіл Міженець, Дешичі, Грушатичі, Чижки у 1887–88 рр. провів перемиський єпископ І. Ступницький [Stupnicki, Lubomirski, 1889, s. 59; Demetrykiewicz, 1897, s. 122–124].У 1895 р. археолог В. Деметрикевич досліджував велетенський курган "Гостра гірка” біля Комарович   та менші насипи у с. Грушатичі [Demetrykiewicz, 1897,s. 116, 122–124]. Ще один із курганів, щознаходився у с. Міженець, розкопав у 1912 р. К. Гадачек [Janusz, 1918, s. 18;Sulimirski, 1968, p. 127]. У міжвоєнний час дослідження курганів у цьому регіоні продовжив археолог, профессор Львівського та Краківського університетів Т. Сулімірський, котрий у 1937 р.вивчив сім насипів в околицях с. Ракова  [Sulimirski, 1968, p. 127–128]. Поблизу с. Чишки зафіксовано сім могил. Особливістю розташування виявлених тут стародавніх курганів є те, що вони не утворюють великих скупчень, а розміщені поодинці або попарно на окремих невеликих за площею пагорбах. Так, два насипи знаходяться на південно східній околиці села за 750–800 м у цьому ж напрямку від костела, на плоскій вершині пагорба з відміткою абсолютної ви соти 293 м. Кургани розта шовані поряд один одного, справа від дороги Крисо вичі-Чишки, яка частково їх підрізає. Розміри курганів майже одинакові: діаметр становить 25 м, висота 2,5 м. На вершині одного з курганів встановлено дерев’яний хрест. За 500–750 м на північний схід від церкви у селі на зарослому хащами пагорбі розташовані ще три могили великого розміру. Два кургани стоять поряд, третій за 250 м на захід на вершині пагорба, з краю лісу. Діаметри курганів виносять 35–37 м, висота 3–3,5 м. За 1,3 км на північ від церкви та за 300 м назахід від старого цвинтаря на залісненому пагорбі біля висотної позначки 287 м, зліва від лісової дороги, що веде до с. Тщінець знаходяться ще два насипи, розташовані на віддалі 30 м один від одного. Діаметри курганів виносять 20 м, висота 1,6 і 2 м [Павлів, Петегирич, 2003, c. 6–7]. На північ і північний схід від с. Чижки в урочищі "Чижецький ліс” нами зафіксовано вісім груп курганів, де разом нараховується 65 могильних насипів   Курганна група Чижки розташована за 1,3 км на північний схід від костелу у селі на одному із "язиків” Головного вододільного хребта, за 20–30 м на схід від старої дороги. Два досить знівельовані кургани знаходяться на віддавна розорюваній місцевості. Перший, більший курган має діаметр 30 м і висоту 0,5 м. Другий курган розташований за 28 м на північний схід від першого, його діаметр сягає 22 м, а висота 0,4 м. Друга курганна група (Чижки ІІ) знаходиться за 250–300 м на північ від першої. Вона розташована на вершині пагорба (абсолютна висота 339 м), який, очевидно, колись був пасовищем, а нещодавно розорювався. У групі нараховується чотири насипи. Три більші кургани тягнуться однією лінією із сходу на захід, знаходячись майже на однаковій віддалі один від одного: 88 м і 80 м. Їхні розміри такі: діаметр 22,5–25,5 м, висота 0,4–0,7 м. За 45 м на північ від них помітно насип ще одного кургану (діаметр 17 м, висота 0,4 м). Третя група курганів (Чижки ІІІ) розміщена на відстані 1,9–2,6 км на північний схід від костелу у селі на зарослому лісом видовженому пагорбі, північніше старої дороги, що веде з Радохинців до Чижок та Дешич. У групі нараховується 18 могильних насипів, які скомпонованіу три основні скупчення. Насипи тягнуться ланцюжком із північного сходу на південний захід по хребту пагорба на 1,2 км. Відстань між скупченнями становить 80, 90, 140 м. До першого скупчення можна зарахувати шість курганів, діаметри яких коливаються від 14 м до 19 м, а висота від 0,8 м до 2,1 м. У другому скупченні нараховано 4 насипи. Три кургани є досить близько один одного, а четвертий стоїть на більшій відстані. Розміри курганів: діаметр 13–17 м, висота 0,7–1,5 м. Третє скупчення нараховує п’ять насипів, з яких чотири лежать близько один одного, а п’ятий курган, знову ж таки, як і в попередніх двох скупченнях, дещо віддалений. Діаметр курганів 17–24 м, висота 0,4– 1 м.  На окремому відгалуженні  пагорба, на західному краю лісу виявлено ще три кургани, найбільший  серед яких має діаметр 35 м і висоту  1,3 м.  Ще одну групу могил (Чижки ІV) виявлено за 2 км на північний схід від церкви у селі на високому залісненому пагорбі. У групі нараховується 12 могильних насипів. Частина насипів (кургани 1–7) є досить знівельованими і знаходяться у чагарнику, очевидно раніше ця час тина площі розорювалася. Кургани розташовані смугою, що тягнеться з північного сходу на південний захід, лише два насипи з однаковими розмірами знаходяться окремо на більшій віддалі північніше основної групи. Чотири кургани, в тому числі і найбільший серед них (діаметр 24 м, висота 1,6 м), у центрі насипів мають сліди старих розкопок двома перехресними траншеями. Не виключено, що це сліди давніх досліджень І. Ступницького. Розміри курганів є такими: діаметр коливається від 9,5 м до 24 м, висота від 0,4 м до 1,6 м.  П’ята група курганів (Чижки V) розташована за 2,3 км на північний схід від церкви в селі на пагорбі, порослому молодим лісом і хащами та за 300–400 м на північний схід від четвертої групи. Нараховує вісім могильних насипів. Сім курганів розташовані близько один одного, восьмий на більшій віддалі (рис. 7, 3). Всі кургани досить великих розмірів (діаметр 16–24 м), але знівельовані, лише один курган має менші розміри (діаметр 5 м, висота 0,4 м).  Наступна група могил (Чижки VІ) знаходиться за 2 км на північний схід від сільської церкви на найвищому пагорбі в околиці (абсолютна висота 340 м) на краю лісу. Нараховує чотири насипи, найбільший з яких має діаметр 30 м, висоту 2 м. Інші кургани менші – діаметр 11–17 м, висота 0,4 м   Сьома група курганів (Чижки VII) розташована за 350– 600 м на північний схід від попередньої групи, на сусідньому видовженому з півночі на південь пагорбі у лісі. Нараховує 10 могильних насипів різної величини. Найбільшим і найкраще збереженим серед усіх курганів в околиці Чижок є курган 1 (діаметр 28 м, висота 2,8 м). Інші дев’ять курганів мають такі розміри: діаметр 15–25 м, висота 0,3–1,4 м   Остання, восьма курганна група (Чижки VIII) знаходиться за 300 м на південний схід від курганів сьомої групи на продовженні хребта, що спадає до долини ріки Болозівки у північних околицях с. Біличі. Нараховує сім насипів у двох скупченнях, розташованих смугою по лінії схід-захід   У першому скупченні розміщені чотири могили діаметром 12–24 м і висотою від 0,5 м до 1,5 м. У другому скупченні є три досить великі, але розсунуті насипи діаметром 20–25 м і висотою 0,4–0,8 м. Крім описаних вище курганних груп, поблизу с. Чижки виявлено невідоме городище (Чижки ІХ). Воно знаходиться у тому ж лісовому масиві, де відкрито курганні могильники. Пам’ятка розміщена за 2–2,2 км на північний схід від сільської церкви у лісі між трьома курганними групами – другою з південного боку, третьою з північного і західного боку та четвертою з південного сходу. Городище займає невеличку ділянку залісненого мису, який плавно понижується у східному напрямку до потічка, а з північного і південного боку обмежується глибокими ярами. Воно має овальну форму, видовжену майже із заходу на схід з незначним відхиленням на північ. По всьому периметру городище захищене валом і ровом. Діаметр майданчика у межах укріплень по лінії схід-захід становить 52 м, а по осі північ- південь 37 м. Найбільша ширина валу в основі сягає 7 м, а висота від дна рову 1,6–1,7 м. Вал і рів найкраще простежуються у південно-східній частині городища. В інших ділянках за рахунок природних змивів рів у значній мірі знівельований. Цікавою і загадковою особливістю городища є два добре помітні насипи, розміщені по довшій осі пам’ятки і включені в її оборонну систему   Насип на південно-західному краю городища має овальну форму розмірами 9,5×12 м. Висота цього насипу 1 м від дна рову. Підвищення на протилежному краю городища має круглу форму діаметром 8 м. Висота від дна рову 2 м. Цілком можливо, що при побудові городища вдало були використані насипи стародавніх могил з метою підвищення обороноздатності пам’ятки. Хронологію пам’ятки та її етнокультурну приналежність можна буде встановити тільки після стаціонарних досліджень оборонних укріплень та майданчика. На залісненому пагорбі між селами Чижки та Новим Містом, за 2,5 км на південний захід від церкви в Саночанах виявлено курганний могильник (Саночани І), який складається з трьох досить великих, але розповзлих курганів, розташованих на відтинку у 300 м по лінії південний схід-північний захід. Діаметри насипів 20–30 м, висота 1,5–3 м. За 500 м на південь від цього могильника на південних, дуже пологих схилах пагорба, на узліссі виявлено матеріали культури шнурової кераміки (пам’ятка Саночани ІІ). Невідомі курганні могильники відкрито в околицях сіл Надиби, Сусідовичі, Скелівка (колишній Фельштин ), Конів, Лютовиська. Один із таких могильників знаходиться за 2,5 км на південний схід від с. Нижня Вовча. Кургани розташовані в лісі зліва від дороги Скелівка – Болозів і тягнуться вздовж лісової дороги зі сходу на захід на віддаль близько 350 м. Группа налічує десять досить добре збережених могил різного розміру. Найбільший курган має діаметр25 м і висоту 2,2 м, інші дещо менші. Могильник є цікавим для археологічних досліджень і зручний для огляду   Невелику групу курганів зафіксовано у лісовому масиві, що простягається на захід від села Конів, справа від дороги Конів-Болозів. Могильник займає заліснений пагорб навпроти розвилки доріг Конів-Болозів і Скелівка-Болозів і налічує п’ять курганів у двох скупченнях, які тягнуться зі сходу на захід на відстань майже 250 м. Діаметри курганів коливаються від 17 м до 25 м, висота від 0,8 м до 1,3 м. Компактну групу курганів виявлено за 2,3 км на північний захід від села Скелівка у лісовому масиві зліва від дороги Склівка-Болозів. Кургани розташовані за 0,5 км на захід від кута лісу і дороги, поблизу висотної позначки 364 м у частині залісненого пагорба, що носить назву "Бадяцький ліс”. Група налічує шість виразних насипів, що тягнуться з північного сходу на південний захід на проміжку у 170 м. Діаметри насипів коливаються від 16 м до 24 м, висота від 0,5 м до 1,2 м.  На залісненому пагорбі на північ від с. Городовичі і Слохині виявлено близько 30 штучно насипаних округлих пагорбів, з слідами глибоких вкопів для військової техніки і траншей. За інформацією місцевих мешканців тут проводились військові навчання. Цілком можливо, що для цієї мети було використано насипи стародавніх могил. Дві групи стародавніх могил відкрито на північно-західній околиці с. Сусідовичі, на залісненому пагорбі зліва від дороги, яка веде з цього села до с. Букова. Група курганів, яка складається з двох насипів (Сусідовичі І) розміщена на південному узліссі залісненого пагорба, за 0,5 км на захід від дороги. Один з курганів, по якому проходить лісова дорога, має діаметр 11 м, висоту 0,3 м. Другий насип розташований за 26 м на північний схід від першого кургану, його діаметр досягає 18 м, висота 0,4 м. Друга група курганів (Сусідовичі ІІ) знаходиться за 300–350 м на захід і південний захід від першої. Вона нараховує 11 могил, десять з яких розташовані компактно, а одна займає окреме положення і віддалена на 300 м у південному напрямку. Окремі кургани пошкоджені військовими траншеями та вкопами. Один з найбільших насипів цієї групи (курган 5) має діаметр 24 м і висоту 1 м. Інші мають діаметр 6–18 м, висоту 0,4–1,1 м. Курган, що розміщений окремо від основної групи, має висоту 0,6 м і діаметр 16 м. Невідому групу могил виявлено поблизу с. Лютовиська. Вона знаходиться за 1,2–1,3 км на південний схід від села на залісненому пагорбі з висотною позначкою 353 м, зліва від дороги  Викоти–Лютовиська   Група налічує сім могил в одному скупченні і один окремо розміщений курган. Основна група насипів тягнеться вздовж найвищої ділянки пагорба з південного сходу на північний захід. Найбільший серед них (курган 7) має діаметр 22 м і висоту 0,9 м. Інші могили мають такі розміри: висота від 0,3 до 1,2 м, діаметр 11–19 м. За 0,7 км на захід від основної групи та за 70 м зліва від дороги Викоти–Букова знаходиться одинока могила. За 700–800 м на північ від с. Надиби зафіксовано невелику групу курганів, яка нараховує шість насипів. Вони знаходяться на ділянці залісненого пагорба через який проходить дорога з с. Воютичі до с. Лютовиська   П’ять могил лежать у лісовому кварталі між цією дорогою та лісовою дорогою, що веде до неї з с. Надиби. Ще один насип знаходиться окремо, справа від дороги і займає крайнє північне положення у групі. Найбільший насип має діаметр 28 м і висоту 1,5 м. Один із курганів має овальну форму і витягнутий з південного сходу на північний захід. Його діаметр по довшій осі 27 м, по коротшій 19 м, висота у різних місцях від 1,5 до 2 м. Розміри решти могил: діаметр від 6 до 25 м, висота 0,4–1,1 м. Велику кількість курганів відкрито у лісовому масиві між с. Викоти Самбірського та Ракова Старосамбірського районів Львівщини   П’ять груп курганів обстежено поблизу с. Ракова. Вони включають 32 стародавні могили. Серед них знаходяться, мабуть, 28 курганів, які зафіксував Т. Сулімірський і у 1937 р. Розкопав сім із них. Ще дев’ять могил були розкопані раніше [Sulimirski, 1968, p. 127–128]. Перша курганна група (Ракова І) включає три могили. Вони розташовані у густо залісненому пагорбі біля висотної позначки 343 м. Діаметр насипів 12–22 м, висота 0,4–1,2 м. Друга група могил (Ракова ІІ) розміщена на північ від першої в центрі розлогого залісненого плато, видовженого з південного сходу на північний захід, біля перетину просіки та лісової дороги. Група налічує сім насипів, шість з яких розташовані досить компактно і займають площу 40×100 м. Один найбільший курган діаметром 30 м і висотою 1,2–1,3 м займає відокремлене положення від основної групи могил. Решта насипів мають діаметр 12–18 м і висоту від 0,4 до 0,6 м. За 650–700 м південніше другої групи розміщена третя група могил (Ракова ІІІ). Вона включає п’ять могил, що тягнуться по плоскій частині залісненого пагорба з південного сходу на північний захід на відстань 170 м і поділяються на дві підгрупи з трьох та двох курганів. Вони мають розміри: діаметр від 11 до 20 м, висота від 0,3 до 1,1 м. Наступна курганна группа (Ракова ІV) розміщена за 0,4 км на південний захід від попередньої групи і налічує десять насипів різної величини. Кургани тягнуться зі сходу на захід вздовж лісової дороги на відстань трохи більше 300 м. Виділяється курган, який займає крайнє східне положення у групі, його діаметр становить 26 м, висота 2 м. Найбільша могила у цілій курганній групі має діаметр 34 м і висоту 1,7 м   Останню курганну групу (Ракова V) локалізовано за 1,4–1,5 км на південь від церкви у селі з правого боку від дороги Воютичі-Ракова та за 0,1 км на північ від містка через потічок. Могили займають південно-східний пологий схил пагорба, найвища ділянка якого має висотну позначку 342 м. Кургани тягнуться ланцюжком з півдня на північ на відстань 150 м. У групі нараховується сім курганів. Розміри насипів є такими: діаметр від 12 до 24 м, висота 0,3–1,1 м. Розвідкові роботи поблизу с. Ракова підтвердили ранішу інформацію Т. Сулімірського про наявність тут значної кількості давніх курганних насипів. Найбільш ймовірно, що цей дослідник розкопав сім насипів у четвертій курганній групі, де чітко простежуються сліди його досліджень і співпадає план цієї групи, поданий у його монографії.

Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 13. 2009. С. 198214. Ян МАХНІК, Дмитро ПАВЛІВ, Володимир ПЕТЕГИРИЧ  КУРГАНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ     СЯНСЬКО-ДНІСТРЯНСЬКОЇ ВИСОЧИНИ

 

Категорія: Статті | Додав: Admin (26.04.2012) | Автор: Михайло Галевич
Переглядів: 2261 | Коментарі: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: