Загальна характеристика Старосамбірського району

Cтаросамбірський район - один із 24 районів Львівської області. Старосамбірський район розташований у південно-західній частині Львівської області й межує із східної сторони з Самбірським районом та Дрогобицьким районом, із північної - з Мостиським районом, із південної - з Турківським районом, а на заході з Республікою Польща. Старосамбірський район було утворено в 1939 році. У сучасних межах Старосамбірський район займає загальну площу 1325.3 кв.км, в тому числі гірська частина району - 960-970 кв.км, що становить 6,1% території Львівської області. За розмірами Старосамбірський район займає 2 місце в області. Загальна чисельність населення Старосамбірського району становить 88 тис. чоловік. Густота населення понад 70 чоловік на 1 кв. км.. Район поділяється на 44 адміністративні округи і має 3 міста (місто Старий Самбір, місто Добромиль, місто Хирів) та 2 селища міського типу ( селище Стара Сіль та селище Нижанковичі. А загалом на Старосамбірщині нараховується 115 населених пунктів. Географічне положення Старосамбірського району визначається такими координатами: крайня західна точка - село Мігово (22° 43' східної довготи і 49° 31' північної широти), східна - село Кобло, північна - село Дроздовичі, південна - село Волосянка. Територія Старосамбірського району простягається з півночі на південь на 52км., та з заходу на схід на 28 км. Географічно Старосамбірський район відноситься до двох басейнів: ріки Вісли, куди впадає ріка Вирва і ріка Вигор та ріки Дністер, куди впадає ріка Стрв'яж з її притоками: ріка Мшанка, ріка Яблунька, ріка Ясеньчанка і ріка Болозівка. Старосамбірський район розташований в межах двох фізико-географічних зон: Прикарпаття і Українських Карпат. Північна частина  району лежить у межах Сансько-Дністровської височини, південна - у Верхньодністровських Бескидах. Гірський рельєф характеризується круглими формами Карпатських хребтів, вершини яких досягають 800 і більше метрів над рівнем моря. Найвища вершина Старосамбірщини знаходиться в її південно-західній частині, поблизу села Грозьова. Це - гора Магура Ломнянська (1022 м.) Територія Старосамбірського району характеризується атлантико-континентальним кліматом, для якого характерні низький тиск, велика вологість повітря та прохолодне літо. Середньорічна температура складає +6,1° С, найбільш холодним є січень, лютий і перша половина березня, найбільш теплими-липень і серпень місяці. Характерна наявність туманів. Середньорічна кількість опадів 790-800 мл., найбільша їх кількість випадає влітку у вигляді сильних злив. Старосамбірщина знаходиться на перетині багатьох важливих транспортних магістралей. Через територію Старсоамбірського району проходять автомобільні дороги державного значення: Львів-Ужгород, Чернівці-Івано - Франківськ - СтарийСамбір - Нижанковичі; Старий Самбір – Хирів - Смілн:иця. У Старосамбірському районі знаходиться сітка залізничних і шосейних доріг. Вузловою є станція Хирів, якій у 1997 році виповнилося 125 років. У 1872 році тут пройшов перший потяг Перемишль  -Сянок. Стратегічне значення має залізнодорожна станція у Старому Самборі. Наш район багатий на - ліс, торф, нафта, сіль і інше. Природні ресурси є ведучим фактором, який визначає рекреаційне використання території. Площа лісів складає 35,9% загальної площі району, переважають смерека, сосна, дуб, ялиця, бук, граб. Живописні природні ландшафти Карпат, наявність природніх мінеральних джерел мають надзвичайне лікувальне значення, створюють сприятливі умови для розвитку курортно-санаторної сітки і бази для відпочинку. До сильних сторін  Старосамбірського району передусім належить вигідне його розташування з точки зору господарських стосунків з Республікою Польща, недалеко від кордону з Словаччиною. Ці терени можуть бути в майбутньому поважним міжнародним ринком. Через Бескиди лежить найкоротша дорога з Польщі до балканських країн та Румунії. В районі є міждержавний залізничний перехід між Україною та Польщею, будується автомобільний перехід, інтенсивно розвиваються мережа банків та телекомунікація. З цього погляду можливим є розвиток цього району на базі міжнародної співпраці. Вона може набувати різних організаційних форм, наприклад, вільної митної зони (митних складів, центрів транзиту і торгівлі і т.д.). Розвиток торгових контактів на лінії "схід-захід" та "північ-південь" може стати акселератором розвитку району та його мешканців. Друга сильна сторона Старосамбірського району - це екологічні умови. Високий натуральний потенціал району створює передумови переваг екологічних функцій у порівнянні з іншими регіонами держави, зокрема в засобах охорони чистої води, унікальних памятків природи та господарського використання екологічних функцій. Вища, ніж у середньому по країні, кількість лісів. Потенційні умови для розвитку різноманітних форм оздоровчого лісництва. Значні поклади мінеральних вод, чудові краєвиди і т.д.,- цікаві під туристично-краєзнавчим кутом зору. Регіон унікальний своєю давньою історією: Перші письмові згадки про Старий Самбір припадають на ХІ-ХІ! ст. Старосамбірська земля пам'ятає турецько-монгольскі напади, походи козаків, битви січових стрільців та вояків УПА-УГА, -великою культурною спадщиною: Віковічні звичаї, обряди та традиції цей неоціненний скарб бойківської землі-не повинен піти в небуття, а передатись у спадок наступним поколінням , пам'ятниками архітектури: Такі як Лаврівський монастир (середньовічна фрескова поліхрамія якого прирівнюється до Софії Київської), зал ишки замку Гербуртів,Василіанський монастир та багато інших, пам'ятками природи: Чортова скеля - Спаський камінь ( за легендами "Чортів камінь" та Соколів камінь"), Старосамбірщина подарувала світу плеяду геніальних постатей: письменники Юрій Кміт та Андрій Волощак, митрополит -Амброзій Сенишин, історик та етнограф - Михайло Зубрицький, актор Львівського академічного драматичного театру ім. М.Заньковецької Володимир Глухий, вчений бібліограф - Іван Лозинський та багато інших. На території Старосамбірщини розміщені ряд природоохоронних об'єктів: Міженецький парк XIX ст., пл. 11 га-пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення; загально зоологічний заказник "Верхньодністровські Бескиди", пл. 8536 га; 5 ботанічних,3 гідрогеологічних, 1 геологічна пам'ятка природи "Чотова скеля"; 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва в с. Ракове XVIII ст. і в с. Муроване Х\/ІІІ ст.; 4 заповідні урочища