Головна » Статті » Статті

Збереження культурної спадщини справа нашого покоління.

У період становлення української державності та відродження нації, коли Україна має ввійти до спільноти європейських країн, особливої уваги набуває справа цивілізованого, шанобливого ставлення до історичних міст та архітектурної й містобудівної спадщини, осередками якої вони є. Йдеться про охорону та збереження традиційного характеру середовища як «чітко локалізованого в структурі міста або селища матеріального простору, який сформований просто неба реально існуючими спорудами, зеленими масивами, малими архітектурними формами тощо. І якщо об’єкт фігурує в якості пам’ятки містобудування, то прагнучи дотримуватись міжнародних стандартів, треба в першу чергу професійно аналізувати саме простір»

           Не випадково в Законі України «Про охорону культурної спадщини» виділено спеціальний розділ VІ «Захист традиційного характеру середовища та об’єктів культурної спадщини», ст. 32 якого зобов’язує встановити в історичних населених місцях зони охорони пам’яток, охоронні зони регулювання забудови, зони охоронного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі й режими зон охорони пам’яток визначаються науково-проектною містобудівною документацією та затверджуються центральними органами виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини. Нещодавно вперше запроваджено Державні будівельні норми України (ДБН Б.2.2-2-2008) «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування», чинні з 1 січня 2009 року.

        Враховуючи те, що Старосамбірський район має значний природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал для розвитку туризму фактично необхідно створити  «Звід пам’яток історії та культури Старосамбірщини» (робота над яким триває в Старосамбірській райдержадміністрації), який би  виступав як своєрідна розширена наочна комплексна програма з виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини».

        Однак відсутність державного фінансування   практично унеможливлює нині виявлення, збереження й охорону архітектурної та містобудівної спадщини історичних місць. Водночас пам’ятки архітектури й містобудування – це матеріалізована пам’ять кожного народу. Пам’ятки нерухомої культурної спадщини – це пам'ять про історичні події і людей. Вони повсякденно оточують людину і в комплексі з природним ландшафтом формують духовну культуру нації. Ці матеріальні структури крізь віки несуть інформацію про соціально зумовлену поведінку людей та їхнє уявлення про навколишній світ, а також про події, що відбувалися в минулому й відбуваються у сьогоденні. Ця інформація пов’язує різні покоління, різні епохи, вона становить важливу частину колективної пам’яті етносу і має бути зафіксована для нащадків.

           Старосамбірщина багата на історичні місця  боїв Першої і Другої Світових воєн та місця поховання Героїв, що віддали своє життя за волю України. Збереження цих пам’яток культурної спадщини, це прерогатива органів місцевого самоврядування. Але виходячи зі світової практики опіка над ними покладена на громадськість. То ж чи маємо ми право бути байдужими до збереження пам’яті про тих, що дали нам змогу жити в демократичному, правовому світі і ростити дітей в національному дусіі любові до рідного краю.

Окрім поховань, скульптурних композицій, історичних місць та інше,  на Старосамбірщині налічується 18 об’єктів та територій природно-заповідного фонду різних рангів і категорій заповідання загальною площею 8643,96 га, що становить 6,94% від площі району, зокрема: 1 регіональний ландшафтний парк, 10 пам’яток природи, 4 заповідні урочища, 3 парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва. У ряду природоохоронних об’єктів (регіональний ландшафтний парк "Верхньодністровські Бескиди”, пам’ятка садово-паркового мистецтва ХVІІІ ст. загальнодержавного значення "Міженецький парк”) існують передумови для розвитку широкого спектру форм екологічного туризму. Базовою формою екотуризму повинен стати пізнавальний природничий туризм, що має опиратися на розвинену мережу еколого-пізнавальних стежок та екологічних туристських маршрутів різної протяжності та рівня складності.

Не менш важливе значення в розвитку туризму  матимуть і пам’ятки мистецтва, до яких належать скульптурні композиції визначним людям Старосамбірщини, Гетьману України Богдану Хмельницькому та Пророку нації Тарасу Шевченку, а також Герою України Степанові Бандері.

        Унікальним туристичним об’єктом є і геологічна пам’ятка природи (залишок Ямненського пісковика) – скеля "Соколів (Чортів) камінь” між селами Спас і Бусовисько. Окрім того є  стратиграфічні пам'ятки:  відслонення сарматських відкладень в с. Березів Старосамбірського р-ну  в струмку, що протікає через село. А також   Відслонення порід спаської свити — між селами Спас і Тершів  Старосамбірського району на правому березі р. Дністер.

      Історичні місця розселення людей в Новому Місті (Спалисько), Спас (Замчище),Старий Самбір Кляштор), Дроздовичі (поселення бронзового віку на р. Вирва),Нижанковичі (поселення шнурової кераміки на р. Вигор та поселення комарівської культури між руслами р. Вирва і р. Вигор в місці їх злиття) – це взагалі рідкісні історичні  місця на території України, що мають бути збережені від забудови та іншої діяльності людини.

          Особливу цінність складають гірські місцевості, придатні для гірськолижного та сільського туризму. Гірська частина Старосамбірщини займає загальну площу 965,0 км2, що становить 77,5% від площі району. Найбільш перспективними в цьому плані є с. Ясениця-Замкова, с. Ріп'яна, c. Грозьово (поблизу знаходиться найвища вершина Старосамбірщини – гора Магура Ломнянська, її висота - 1024 м. над рівнем моря) та ряд інших. Ці місця як найбільше підходять для масового цивілізованого відпочинку.

На Старосамбірщині налічується всього 110 сільських населених пунктів.  В кожному з них є пам’ятка  сакрального мистецтва.

В районі є понад сотні дерев’яних церков різних епох, (найстаріші церкви – церква Св. Мучениці Параскевії в смт. Стара Сіль датована ХІV ст., церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа (1460 р.) в смт. Стара Сіль, храм Зіслання Святого Духа (1464 р.) – народна назва Пастушкова церква в лісі поблизу с. Губичі), десятки унікальних мурованих храмів,   дзвіниці, придорожні каплиці, 2 монастирі чину Святого Василія Великого у м. Добромиль та с. Лаврів, костели і монастирі римо-католицької церкви, каплиця Божої Матері в с. Биличах, що є місцями прощ.

На превеликий жаль достатнього фінансування на ремонт і реставрацію сакральних будівель з районного і обласного бюджетів не виділяється. Стараннями спонсорів та меценатів релігійні громади на своє  розуміння проводять невідкладні роботи по збереженні пам’ятки культурної спадщини. Не маючи   дозволу на проведення робіт від компетентних органів, без залучення до проведення робіт ліцензованих організацій, релігійні організації перетворюють сакральні будівлі, пам’ятки архітектури, «в бляшаних і пластикових монстрів». Таким чином вони втрачають автентичний вигляд і відлякують туристів. Там де не вкладаються кошти меценатів, історичні будівлі просто руйнуються і втрачають цінність.

Незважаючи на це , все ж таки особливу цінність складають пам’ятки історико-архітектурної спадщини, які є найбільш атракційними. На Старосамбірщині налічується 29 пам’яток архітектури загальнодержавного та 62 пам’ятки місцевого значення.

Наприклад, на Сліпій горі в м. Добромиль збереглися руїни замку Гербуртів, в с. Муроване – залишки замку Мнішеків. В населених пунктах Нижанковичі, Передільниця, Раково, Муроване, Скелівка, Трушевичі та інші є залишки панських маєтків (палаци), деякі з них в задовільному стані. Вони можуть бути перетворені в готелі і бази відпочинку. Справа за малим – створення відповідної нормативної бази і наявність ефективного власника.

По визначних місцях польської історії та культури (костел Преображення Ісуса Христа в м. Добромиль, костел Св. Франциска в с. Рожеве, костел Св. Мартина в с. Нове Місто та с. Скелівка, костел Св. Миколая в м. Старий Самбір, костел Св.Анни в с. Сусідовичі, костел Св. архистратига Михаїла в смт. Стара Сіль, костел Св. Йосифа в с. Болозів, костел Пресвятої Трійці в смт.Нижанковичі),  по німецьких колоніях (колишні німецькі колонії в м. Добромиль - Верхній та Нижній Енгельсбруни), по памятках  єврейської історико-культурної спадщини (єврейське кладовище (кіркут) ХVІ ст. на околиці м. Старий Самбір) можуть бути створені туристичні маршрути.

         Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини. Виходячи з цього вживається ряд заходів:

           1. Забезпечення умов для збереження та  подальшого використання нерухомих об’єктів культурної спадщини шляхом планування та координації роботи органів управління, користувачів, спеціалізованих організацій, громадськості.

2. Вдосконалення системи обліку об’єктів культурної спадщини.

3. Планування контролю за виконанням користувачами, власниками, уповноваженими органами зобов’язань щодо утримання пам’яток у належному стані.

4. Планування  наукових  історико-архітектурних  досліджень, науково-проектних   та ремонтно-реставраційних  робіт, спрямованих на збереження пам’яток та історичного середовища населених пунктів.

5. Планування та організація заходів з ліквідації аварійного або незадовільного стану історичної забудови, інженерних мереж, конструктивних та архітектурно-художніх елементів будівель і споруд в зонах охорони пам’яток та на територіях історичного ареалу  населених пунктів.

6. Забезпечення   комплексного   послідовного  виконання   науково-проектних   та  ремонтно-реставраційних, інших робіт проектно-ремонтного циклу  в залежності від стану об’єктів.

7. Забезпечення умов для стабільного і ритмічного фінансуванні робіт, організаційно-правового забезпечення і здійснення контролю за реалізацією пам’яткоохоронних заходів.

8. Удосконалення управління і  підвищення  кваліфікації  у  сфері  охорони   культурної спадщини. Формування управлінської ідеології та громадської думки у сфері використання культурного надбання.

9. Сприяння діяльності громадських організацій з питань охорони та  популяризації культурної спадщини населених пунктів.

10. Сприяння залученню інвестицій, використанню історико-культурних об’єктів та місцевої символіки.

11. Проведення невідкладних робіт з реставрації об’єктів культурної спадщини

 

За матеріалами виконання заходів

Програми розбудови сфери культурної спадщини

 та збереження пам’яток архітектури

Старосамбірського району на 2007-2012 роки.

          

                                                                                                                      Михайло ГАЛЕВИЧ

Категорія: Статті | Додав: Admin (26.04.2012) | Автор: Михайло Галевич
Переглядів: 7674 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: